Українці, скориставшись послугами мікрокредитування, ризикують опинитися в борговій ямі або взагалі все втратити

Про це йдеться в сюжеті програми "Гроші", передає Politeka.

Причому, попит на "швидкі гроші" серед українців стрімко зростає. Так, в 2017 році було взято мікрокредитів на 21 млрд гривень, а в 2019 році – вже на 70 млрд. Причина тому – "солодкі" обіцянки в Інтернеті, на телебаченні, в пресі, на дошках оголошень із закликами брати позики "під 0%" і на інших заманюючих умовах.

Однак, через безліч лазівок в українському законодавстві, позичальники, незважаючи на карантин через пандемію коронавірусу, піддаються загрозам і тиску з боку колекторів, і нічого з цим не можна було зробити.

"Держава жодним чином не обмежила розмір відсотків за отримання кредиту. Тобто якщо я напишу, що даю 100 гривень під тисячу відсотків річних - це нормально?",- обурюється адвокат Денис Ципін.

Також винні і самі українці: укладаючи договори з МФО, вони часто не звертають уваги на пункти, що стосуються прострочень і штрафних санкцій.

"Ніхто не може заборонити мікрофінансовій компанії написати мільйон відсотків штрафів або пені. Це пишеться для психологічного впливу. Якщо людина готова платити, вони навіть зроблять вигляд, що роблять певну знижку, пропонуючи оплатити тіло кредиту, відсотки і лише частину штрафу", – додав Ципін.

У свою чергу в НБУ відзначили, що більшість позик, які українці оформляють у небанківських установах, короткострокові незначні за розміром.

Так, минулого року середня сума таких кредитів становила 3711 гривень. Однак, виникало чимало проблем у зв'язку з тим, що клієнтам не давали повну інформацію про кредити.

І ось, Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що зобов'язує фінансові установи розкривати повну вартість кредитів сумою менше мінімальної заробітної плати і терміном до одного місяця.

Крім цього, закон встановлює максимальну планку санкцій, які МФО може нарахувати в разі прострочення виплат по кредиту.

Через три місяці, після того, як закон вступить в силу, фінансові компанії будуть зобов'язані вказувати реальну річну процентну ставку по мікрокредитів, що включає всі витрати Клієнта, в тому числі і в рекламі.

"Договір мікрокредиту повинен буде містити повну інформацію про позику: повну процентну ставку, наявність додаткових і супутніх послуг, орієнтовну загальну вартість кредиту, графік платежів, інформацію про санкції в разі прострочення", – уточнили у фінрегулятора.

Раніше ми писали, що чотири українських кредитних спілки вирішили здати свої ліцензії і піти з ринку. Їх членам розповіли, що тепер буде із зобов'язаннями за кредитами. Нацбанк прийняв рішення про відкликання ліцензії у наступних кредитних спілок: "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ союз" Будова"," Ольвія", Лепта","ІНТЕР-ІНВЕСТ".

При цьому підкреслюється, що відкликання ліцензії не позбавляє кредитну спілку обов'язку виконувати свої зобов'язання перед її членами.

У свою чергу, члени кредитної спілки також повинні продовжувати виконувати свої зобов'язання за кредитами. Вони повинні виплатити всі заборгованості у встановлені терміни і в передбаченому договором розмірі.

У НБУ також нагадали про те, що кредитні спілки не входять до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.А це означає, що у їх вкладників немає гарантії повернення коштів у разі їх банкрутства.

Додамо, що раніше стало відомо, що кожен другий українець не виплачує заборгованості за позиками. Про це писали "Українські новини" з посиланням на дані НБУ.

Так, станом на кінець серпня цього року обсяг виданих кредитів зріс на 2,8 млрд грн і склав в цілому 1,139 трлн грн. З них непрацюючі кредити склали 547,708 млрд грн. При цьому було помічено зниження частки проблемних кредитів

Нагадаємо, що ПриватБанк ошелешив новим лімітом з 1 жовтня, які гроші можуть не прийняти: "на одного клієнта не більше...".

Як Politeka писала, що масовий відхід кредитних спілок, попередження Нацбанку: чи треба платити за кредитами і чи повернуть вклади.

Також Politeka повідомляла, що курс долара б'є рекорди: як зміняться ціни найближчим часом і хто з українців постраждає найбільше.