Курс гривні в останні місяці зростає майже щотижня: якщо в серпні долар можна було купити за 26-27 грн то зараз він вже вище 28 гривень
За оцінками експертів до кінця року курс швидше за все наблизиться до передбаченого Кабміном рівня - 29,5 гривень за долар.
Чому курс гривні пішов у піке
Ситуація на готівковому ринку підтверджує, що українці не купують, а продають долар. Тобто криза змусила їх проїдати заощадження.
«На готівковому валютному ринку продовжує спостерігатися переважання пропозиції іноземної валюти над попитом (з початку вересня банки придбали 113 млн. доларів США, з початку 2020 року - понад 1,2 млрд доларів США). З одного боку, збільшення пропозиції готівкової іноземної валюти сприяє збалансуванню валютного ринку, з іншого - свідчить про продовження негативних тенденцій зі зменшенням заощаджень домогосподарств, динаміка яких стала негативною з I кварталу 2019 року. Іншими словами, це свідчить про «проїдання» населенням заощаджень», - констатував глава Ради НБУ Богдан Данилишин.
У падінні курса на міжбанку і, як наслідок, офіційного курсу гривні експерти знаходять ряд пояснень.
Одне з головних - вихід нерезидентів з облігацій внутрішньої державної позики. Вони продають урядові боргові папери за гривню, купують на міжбанку валюту і виводять її з країни. І так триває з березня. ОВДП, які цікавили нерезидентів в 2018-2019 р, під час кризи і при зниженні ставки прибутковості вже не потрібні.
«Зниження обсягу ОВДП у власності нерезидентів, яке з початку місяця склало 3,3% (-2,9 млрд грн або близько 100 млн. доларів США) стимулює збільшення попиту на іноземну валюту», - прокоментував Данилишин.
Член Ради НБУ Віталій Шапран пояснює нинішнє падіння курсу гривні періодом вимушеного карантину. Під час локдауна швидкість обігу грошей скоротилася і саме вірус, зазначив експерт, змусив українців нарощувати готівку. Накопичили ліквідність і банки - 100-160 млрд грн. З липня роздрібний товарообіг збільшився, а в вересні прискорилася ділова активність.
«У ситуації, що склалася зростання ділової активності на валютному ринку і зростання цін навіть в окремих секторах масового споживання для України буде зараз неминучим супутником відновлення економіки. Сумно, звичайно, що при цьому слабшає гривня, але тут потрібно «сказати спасибі» політичних процесів, які дратують економічне середовище, учасники якої при будь-яких незрозумілих обставин звикли тікати в валюту», - зазначив Шапран.
Політичні процеси - це місцеві вибори, на тлі яких розігрівається ажіотаж через неотримання траншу Міжнародного валютного фонду. Його чекали на початку осені, але поки що надання коштів на паузі. А будь-який негатив валютний ринок трактує не на користь курсу гривні.
Далі додаємо традиційні чинники. Восени дорожчають енергоносії і надходять неоднозначні дані про врожай, а продукція АПК - одна з головних експортних статей, тобто основних джерел валюти.
Не можна не згадати заяву президента Володимира Зеленського про те, що 30 грн за дол. - курс, закладений в бюджеті, і з цим потрібно якось жити. Осінь, кінець року - період, коли надолужують згаяне для бюджету, тобто прагнуть виконати план з бюджетних надходжень. Імпортний ПДВ, частину мит і акцизів стягують в інвалюті та переводять в гривню. Чим вищий курс долара, тим краща наповнюваність бюджету.
Останній нюанс - інтервенції Нацбанку. У його резервах рекордна сума - 29,05 млрд дол. Але позиція головного банку, озвучена новим керівником Кирилом Шевченком, незмінна:
«Курс формується ринком, а ми тільки згладжуємо надмірні коливання як в один, так і в інший бік. У серпні пропозиція валюти була більша за попит. Тому курс гривні зміцнювався, а НБУ поповнював резерви. У вересні попит на валюту виріс з боку імпортерів. Це зумовило певне послаблення гривні. Для згладжування коливань НБУ відновив інтервенції з продажу валюти».
З початку року НБУ продав 3,5 млрд, а купив 4,5 млрд дол. З дев'яти місяців чотири (січень, березень, липень і вересень) були з негативним сальдо: було продано більше, ніж придбано. Але якщо в березні Нацбанк витягнувся в струнку для підтримки курсу - продав на 2,1 млрд більше, ніж купив, то в серпні, коли почалося просідання нацвалюти, НБУ тільки викуповував - 461 млн дол. У вересні, коли гривня впала до трирічного мінімуму, продав 232 млн, а купив 34 млн. Тобто його присутність була незначною і стабілізувати курс він дійсно не збирається.
Що буде з цінами?
Прямий вплив курс інвалюти здійснює на паливо: кожні десять копійок на користь долара - це плюс 7-8 копійок в ціні бензину «на пістолеті». Ростуть в ціні енергоносії, проте зараз «Нафтогаз» рапортує про рекордні запаси газу і вугілля в сховищах.
У вартість нового житла забудовники також закладають валютну складову. Зараз відштовхуються від орієнтира 30 грн за дол. Разом з комплексом причин, куди крім девальвації входять відкладене підвищення цін, витрати на будівництво нерухомості нового типу (багатофункціонального, екологічного), ціни на первинне житло можуть піднятися на 10%.
Зазвичай падіння гривні зачіпає ціни на широку лінійку імпортних товарів, куди входять техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, деякі продукти (риба і морепродукти, кава, шоколад).
Але потрібно враховувати не тільки те, що гривня перебуває в девальваційному тренді. Країна і весь світ переживають кризу. Через це вплив курсу на ціни може бути не зовсім звичайним.
«Інфляційний маховик може зрушити тільки масована емісія НБУ, як це було у 2014-2015 рр. Вона почнеться, якщо хвиля пандемії буде сильніша очікуваної та буде застосований той же сценарій карантину, що й навесні. Але поки така ймовірність невисока, і я більше розглядаю дефляційний сценарій, - говорить економіст Олексій Кущ. - Платоспроможний попит населення і бізнесу практично на нулі і цінова динаміка буде помірна. В Україні спостерігається біфляція (стан економіки, при якому процеси інфляції і дефляції відбуваються паралельно, - ред.), коли ціни на споживчі товари ростуть, а на інвестиційні - падають. Погіршуються інвестиційні очікування, знижується кредитна підтримка і ціни на товари падають. Це нерухомість, товари тривалого користування. Зараз в Україні мікро-бум на нові автомобілі і на деяких сегменти ринку житлової нерухомості. Це відбувається тому, що в умовах кризи з'являються цікаві пропозиції зі знижками. Тому ціни тут будуть привабливі. З огляду на те, що в умовах кризи багато хто відкладає такі покупки, ціни можуть не тільки не рости, але й знижуватися».
Тобто для вузького сегмента покупців, які ще можуть собі дозволити великі покупки, дорогі товари можуть зараз продавати за дуже цікавими цінами. Але це не означає, що всім можна розслабитися. Продукти, товари широкого вжитку дорожчатимуть.
«Ціни будуть рости. Де вузько, там і рветься. Складно сказати, де буде новий різкий стрибок. Наприклад, навесні в півтора раза подорожчала гречка. Фрукти і ягоди влітку коштували дорого. Що вистрілить цієї осені - складно сказати. Може крупи, картопля або хліб. В цьому і полягає біфляція, - пояснює А. Кущ. - Ціни у вузьких групах споживчих товарів зростають, а на інвестиційні товари падають. Отримуємо середню температуру по лікарні. НБУ рапортує, що інфляція 2-3% в річному численні. Але це як температура повітря з вітром або без. Різні групи населення інфляцію відчувають по-різному. Багаті отримують можливість дешево купити різні активи. Навіть ціни в ресторанах не ростуть через низький попит. Для бідних інфляція висока, тому що вони купують гречку».
Економіст радить готувати гаманці і до підвищення комунальних тарифів, подорожчання газу. Найменш заможні українці це знову ж відчують сильніше, ніж багаті.
Спеціально для Рoliteka Ганна Гончаренко
