7 листопада не стало відомого українського кінопродюсера Юрія Мінзянова
64-річного маестро знайшла мертвим в його квартирі в Києві рідна сестра. Напередодні під час телефонної розмови продюсер скаржився родичці на біль у грудині. Наступного дня вранці він перестав виходити на зв'язок, тому сестра вирушила до нього додому.
Про смерть легендарного діяча української кіноіндустрії повідомила на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук компанія Star Media, з якою він співпрацював більше десяти років.
"Сьогодні від нас пішла легенда - Yura Minzianoff! Наш друг, колега, вчитель, гуру і просто хороша людина! В це неможливо повірити. Неможливо зрозуміти і прийняти. Ми не можемо передати біль цієї втрати. Все, що він творив буде жити вічно! Царство йому небесне і світла пам'ять!", - йдеться в повідомленні.
В даний час причина смерті невідома, вона буде встановлена після розтину. Варто відзначити, що в 2007 році Мінзянов пережив інфаркт.
Українські актори і режисери з теплотою згадують знайомство і співпрацю з продюсером на своїх сторінках в соцмережі Фейсбук.
"Дорогий Yura Minzianoff! Це дуже важко прийняти ... цей факт, що фізично ви вже тут (((ніби мозок намагається щось втлумачити собі (, але це все марно... Ви є великою втратою для нашого кіносвіту...", - пише актриса Ірма Вітовська.
"Юрочка, якщо ви ще читаєте фейсбук, а хочеться вірити хоч в якусь дурницю, ви побачите скільки хороших слів пишуть про вас самі різні люди. Як добре що я встигла подякувати, але хочу ще раз і ще раз сказати, як я нескінченно вдячна за все, за вашу віру і довіру, за послідовність, за уроки і команду...", - відгукнулася режисер і сценарист Наталія Ворожбит.
"Пішла з життя людина, яка допомогла мені втілити одну з найбожевільніших концепцій в історії українського кіно. Щиро вдячний йому за сміливість, довіру і дану мені можливість. Yura Minzianoff був безумовно харизматичною і творчою особистістю, людиною ідейною, людиною з інтелектуальним стилем і позицією", - попрощався з легендою режисер Роман Перфильев.
Нагадаємо, що пішов з життя легендарний Михайло Жванецький: Одеса в жалобі